Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Кафедра АПЕПС Алгоритмізація та програмування 2: . Процедурне програмування ЗВІТ До лабораторної роботи № 2 «Динамічне виділення пам’яті для одно- та двовимірних масивів» Варіант №24 Дата «11» Квітня 2022  ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитись з особливостями роботи з динамічними одно- та двовимірними масивами.2. Розробити Блок-схему програмного алгоритму.3.Виконати індивідуальне завдання.4. Оформити ЗВІТ до лабораторної роботи згідно вимог та методичних рекомендацій.5. Вихідні дані (завдання) обрати згідно свого варіанта у Додатку B-2. РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ: 1. Роздрукувати отримані результати (вивести на екран).2. ЗВІТ до комп’ютерного практикуму для перевірки додати в Клас.3. Програмний код розмістити на сайті Repl.it (посилання виключно через кнопку «+ Invite»). Теоретичні відомості Динамічний масив – це така структура даних, яка може створюватися тоді, коли кількість елементів наперед невідома, а також може змінювати свій розмір під час виконання програми. Формування масивів зі змінними розмірами можна організувати за допомогою вказівників та засобів динамічного розподілу пам’яті. В мові С передбачені широкі можливості керування пам’яттю під час виконання програми, які забезпечуються функціями, що розташовані в бібліотеці stdlib.h. Для виділення і звільнення динамічної пам’яті використовуються наступні функції: malloc() void * malloc (unsigned s) Повертає вказівник на початок області динамічної пам’яті довжиною в s байт, при невдалому завершенні повертає NULL. calloc() void * calloc (unsigned n, unsigned m) Повертає вказівник на початок області динамічної пам’яті для розміщення n елементів довжиною по m байт кожен, при невдалому завершенні повертає NULL. realloc() void * realloc (void * p, unsigned s) Змінює розмір блоку раніше виділеної динамічної пам’яті до розміру s байт, р – адреса початку змінюваного блоку, при невдалому завершенні повертає NULL. free() void * free (void p) Звільняє раніше виділену ділянку динамічної пам’яті, р – адреса першого байту. В усіх функціях виділення пам’яті необхідно передавати кількість байт, а зазвичай програмісту відома кількість елементів або структур, що будуть в ній розміщені. Для визначення дійсної кількості байт, що буде відведена під дану змінну або структуру в С введена функція sizeof(), яка повертає кількість байт в даному типі змінної або структури. Функція для формування одновимірного динамічного масиву: int * make_mas (int n) { int * mas; mas = (int *) malloc (n * sizeof (int)); for (int i = 0; i <n; i ++) mas [i] = random (10); return mas; } Для виділення пам’яті використовується функція malloc(), параметром якої є розмір ділянки, що виділяється пам’яті рівний n * sizeof (int). Так як функція malloc() повертає нетипізований вказівник void *, то необхідно виконати перетворення отриманого нетипізованого вказівника на вказівник типу int *. Звільнити виділену пам’ять можна функцією free (mas). Після виділення деякої ділянки пам’яті така ділянка резервується і не може бути повторно використана до тих пір, поки вона не буде звільнена за допомогою явної функції free(). Функція free(p) “знає” розмір ділянки, що пов’язана з вказівником, тому достатньо в ній вказати вказівник на відповідну ділянку. Після виконання функції free() всі вказівники на неї стають невизначеними і можуть бути використані для адресації інших ділянок. Якщо трапиться, що на дану ділянку не вказує жоден вказівник, вона стає недоступною, але не повертається до вільної частини купи і не може бути використаною. Саме така помилка частіше всього призводить до важко визначуваної помилки, що зветься “витік пам’яті” (memory leak). Добрим правилом вважається звільняти динамічно виділені ділянки пам’яті в тому ж блоці коду, де вона була виділена, наприклад в функції main() або в будь-якій функції. При виділенні динамічної пам’яті під масив розміри масиву повинні бути повністю визначені до операції виділе...